У книзі Енді Вейра «Марсіанин» головний герой намагається вижити на Марсі, вирощуючи картоплю. Нове дослідження, проведене командою вчених з Університету Арканзасу, пропонує альтернативний варіант – рис.
Роль марсіанського ґрунту в дослідженні виконав розроблений у NASA матеріал Mojave Mars Simulant (MMS), в основі якого лежить багатий на базальт ґрунт із пустелі Мохаве.
Команда вирощувала три види рису – один дикий і два генетично модифіковані, стійкі до посухи та солоности. Усі три варіанти проросли в штучному марсіанському ґрунті, але виявилися менш розвиненими, ніж їхні аналоги в земному. Заміна всього чверті марсіанського ґрунту на земний призвела до значно кращих результатів.
Потім науковці додали в ґрунт перхлоратні солі – токсичні для рослин сполуки, присутні на Червоній планеті. За концентрації в 1 грам на кілограм лише модифіковані види рису змогли прорости та пустити коріння. Утричі більшу концентрацію перхлоратів не витримав жоден із видів.
Перхлорати є однією з найбільших перешкод до вирощування рослин на Марсі, тому отримані командою результати є чималим кроком до колонізації Червоної планети. Однак їхні знахідки можуть стати в пригоді ще й в особливо несприятливих регіонах Землі.
У майбутньому дослідники планують експериментувати із матеріалами, що точніше повторюють склад марсіанського ґрунту, та з більш стійкими видами рису, а також мають намір повністю відтворити умови на поверхні Червоної планети, включно з температурою та складом атмосфери.