Революционный радар нового поколения поможет учёным «охотиться» за астероидами с Земли

Andrii Kliachkin

Новини

Новаторская система ngRADAR телескопа им. Роберта К. Бёрда в Грин-Бэнке предлагает широкие возможности для исследования Солнечной системы, успешно продемонстрировав первые результаты работы.

786
Параболічний радіотелескоп ім. Роберта К. Берда Національної радіоастрономічної обсерваторії, що знаходиться в Ґрін-Бенк, Західна Вірджинія, США. Телескоп працює з серпня 2000 року. Зображення: Jiuguang Wang (CC BY-SA 2.0)

Команда науковців оприлюднила перші результати роботи новаторського радара ngRADAR. Стверджується, що приладу вдалося отримати найдетальніші зображення Місяця з Землі, а також виявити новий навколоземний астероїд.

Радіотелескопи вимірюють відстань до об’єктів, відправляючи в їхній бік радіосигнал та засікаючи час, який йому знадобився, щоб повернутися. Антеною-випромінювачем у системі ngRADAR є телескоп обсерваторії Ґрін-Бенк, що знаходиться в США. Приймає сигнал мережа Very Long Baseline Array, яка складається з радіотелескопів на території Сполучених штатів, а також Вірґінських та Гавайських островів.

Першою ціллю ngRADAR став Місяць – точніше, місце посадки апарата Apollo 15 і кратер Тихо. За словами науковиці проєкту Флори Паґанеллі, це були «найякісніші зображення нашого супутника, зроблені з Землі»: на них можна розрізнити деталі поверхні Місяця лічені метри в діаметрі.

Далі команда успішно виявила астероїд, у п’ять разів віддаленіший від Землі, ніж Місяць. Ще однією перевагою ngRADAR є те, що він працює в Ku-діапазоні частот – тобто, випромінювані ним хвилі мають більшу частоту, аніж в інших наземних радіотелескопах. Це дає змогу отримувати детальніші зображення астероїдів.

Окрім безперечної наукової цінности, нова система допоможе у захисті нашої планети від астероїдів, замінивши у цьому телескоп обсерваторії Аресібо. Наразі єдиним потужним радіотелескопом, що працює над виявленням навколоземних об’єктів, є керований NASA Goldstone Solar System Radar – й нещодавно він вийшов з ладу на півтора року поспіль, надовго лишивши вчених без головної лінії планетарної оборони.

Науковці стверджують, що отримані ngRADAR результати – це лише початок. Наразі команда працює над удосконаленням системи, вбачаючи, що вона стане головним інструментом радіоастрономії на довгі роки вперед. Для збільшення потужности, серед іншого, заплановано скористатися майбутнім розширенням мережі Very Large Array – у такий спосіб, ймовірно, перевершивши навіть Аресібо у чутливості та дальності дії.

Джерело

17 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Лют 25, 2023 11:52

“Далее команда успешно обнаружила астероид на расстоянии впятеро большем, чем расстояние от Земли до Луны. “
Что-то о размере астероида не сказано, чтоб судить о достижении.
“на них можно различить детали лунной поверхности считанные метры в диаметре.”
Это может быть и 1-9 метров умножаем на 5, астероид 5-45м диаметром.

Лют 26, 2023 14:48

М-да, не густо. За полтора миллиона километров астероид в 1км. Это за сутки до столкновения (средняя скорость 30км/сек)
Оптические инструменты в Поясе километровые уже все пересчитали и записали, подбираются к 500метровым.

Лют 25, 2023 15:27

Це 100×110м рефлектор. Ота тоненька еліпсоподібна таріль. Ну і підвішена у фокусі діжечка з радіо-майном. Решта конструкції – милиці для боротьби із гравітацією. Ледаще рахувати, але навмання – навіть конячкою-фелконом можна витягти геометрично-функціональний аналог. Який за всіх інших рівних, даватиме значно більшу ефективність, аніж наземний “близнюк”. Хоча б просто тому, що йому будуть доступні 4 рі стерадіан

Лют 25, 2023 16:31

На иллюстрации передатчик, приемник Very Long Baseline Array, он разнесен по всей территории США, а в перспективе и шире.

Лют 25, 2023 17:03

І що змінює це уточнення? Окрім того, що у випадку космічного випромінювача, приймачами можуть бути всі радіотелескопи актуальної півкулі Землі

Лют 27, 2023 19:09

І ще подумалось. Для сканування об’єктів, що мають певні відомі координати, радари працюють по космосу багато десятиліть. Чи не раніше, ніж літати почали в космос. Імпульс гостро фокусується і отримуємо чудову картинку. Але в справі полювання на астероїди, маємо дилему. Або працюємо вузьким променем і отримуємо чіткий зворотній сигнал, але з дуже малого поля зору. Або даємо широкозахватний імпульс, і отримуємо слабенький відгук.
Ми ж не знаємо, куди слід “стріляти”.
Полювання перетворюється на лотерею