Астрономи з обсерваторії Кека на Гаваях виявили, що полярні сяйва з’являються на всіх чотирьох галілеєвих супутниках Юпітера. Результати спостережень були представлені у двох статтях у виданні The Planetary Science Journal.
Ці полярні сяйва містять кисень, як і земні, але через розрідженість газів на супутниках планети-гіганта насичений червоний колір на них майже в 15 разів яскравіший, ніж зелений. На Європі та Ганімеді кисень підсвічується в інфрачервоному діапазоні трохи червоніше, ніж сприймає людське око – це перший випадок такого явища за межами Землі. На Іо вулканічні шлейфи газу та пилу досягають сотень кілометрів у висоту та містять у собі солі калію та натрію; калій також підсвічується в інфрачервоному діапазоні, а натрій надає полярному сяйву жовтогарячого кольору.
Ці спостереження були складними, оскільки в тіні Юпітера супутники майже невидимі. Яскравість різних кольорів полярного сяйва розкриває деталі про склад атмосфери супутників. Ми виявили, що молекулярний кисень, подібний тому, яким ми дихаємо на Землі, є основним компонентом крижаних атмосфер галілеєвих супутників.
Кетрін де Клер, професор Каліфорнійського технологічного інституту
Через нахил сильного магнітного поля Юпітера, полярні сяйва змінюються в міру обертання планети, а їхні атмосфери можуть реагувати на швидку зміну теплого сонячного світла на холодну юпітеріанську тінь.
Затемнення супутників Юпітера – це природний експеримент, із якого можна дізнатись, як сонячне світло впливає на хімічний склад атмосфер супутників.
Карл Шмідт, професор астрономії з Бостонського університету
Окрім того, вимірювання показують мінімальні докази наявності води. Це дає нові підстави для обговорень кількості водяної пари в атмосферах супутників. Наразі вважається, що Ганімед, Каллісто та Європа містять океани води під своїми поверхнями, а щодо останньої є попередні свідчення, що джерелом води в її атмосфері можуть слугувати океан або ж резервуари з рідиною у крижаній оболонці.