Учёные представили единую теорию формирования землеподобных планет

Новая теория убедительно объясняет происхождение самого распространённого типа планет в нашей галактике – суперземель.

1013
Погляд художника на екзопланету Kepler-62 f, розташовану в населеній зоні помаранчевого карлика на відстані 1200 світлових років від нас. Вона майже втричі важча за нашу планету і є типовим представником так званих суперземель. Зображення: NASA Ames | JPL-Caltech | Tim Pyle

Вчені представили єдину теорію формування кам’янистих планет, яка може пояснити походження суперземель і те, чому в межах однієї планетної системи вони так схожі за розмірами одна на одну.

Суперземлі – клас екзопланет, які більші за Землю. Деякі з них мають водневу атмосферу, що робить їх схожими на газових гігантів. Такі екзопланети часто знаходять поблизу своїх материнських зірок, що дає припущення про міграцію з більш віддалених орбіт. У роботі 2021 року, опублікованій у журналі Nature Astronomy, група вчених під керівництвом Батигіна і Морбіделлі припустила, що у Сонячній системі планети формувалися в різних кільцях протопланетного диска – внутрішньому, де утворилися малі кам’янисті планети, і зовнішньому – для масивних об’єктів.

У нашій моделі суперземлі формуються в холодній частині протопланетного диска і мігрують у внутрішню. Ця теорія пояснювала їхні маси та орбіти, але передбачала, що вони багаті на воду. Нові дослідження екзопланет показують, що суперземлі, навіть маючи водневу атмосферу, є кам’янистими.

Алессандро Морбіделлі, обсерваторія Лазурного берега

Крім того, вчені знайшли у суперземель нову цікаву особливість – у межах однієї планетної системи всі вони схожі одна на одну за розмірами та параметрами орбіт.

Відповідь на питання, як єдиний процес призвів до утворення кам’янистих планет у Сонячній системі та однорідних систем суперземель, пов’язана з теорією Батигіна і Морбіделлі, висунутою 2020 року.

Тоді вчені запропонували теорію про утворення галілеєвих супутників Юпітера. Її суть у тому, що сила, яка притягує частинки до Юпітера, і сила, яка тягне їх у зовнішньому потоці газу – врівноважені, що створює кільце будівельного матеріалу супутників. Тіла збільшуватимуться, доки від дії сили газу не вийдуть із кільця, після чого і припиниться їхнє зростання.

У новій роботі, підкріпленій і комп’ютерним моделюванням, учені припускають, що механізм формування суперземель подібний до цього процесу – кільце матеріалу стає “фабрикою планет”, що виробляє їх однаковими за розміром і параметрами орбіт. А коли вони стають досить великими, взаємодія з кільцем змушує їх мігрувати.

Якщо припустити, що перші тверді тіла формуються в таких кільцях, а не по всьому протопланетному диску, нова теорія може пояснити різні типи планетних систем. Якщо речовини в кільці мало, утворюється система, подібна до кам’янистих планет Сонячної системи, а якщо багато – планети зростають доти, доки не мігрують із кільця, внаслідок чого утворюється система схожих суперземель.

Джерело

13 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Лют 15, 2023 10:24

цікаво було б відтворити результати дослідження. цікаво чи хто-небуть коли-небуть намагається перевіряти результати таких досліджень. справа в тому, що в основі цієї роботи симуляція, виконана софтом (що є у вільному доступі) що обчислює гравітаційну взаємодію багатьох тіл. що крім гравітації там враховано – невідомо, хоч досить не важко про це дізнатися (скоріш за все – нічого). Але навіть якщо тільки гравітація – теж цікаво як у тому софті реалізовано моделювання наприклад зіткнень тіл.

софту вже 20 років, написаний на фортрані (sic!) зовсім іншими людьми. Наукова новизна так би мовити як я зрозумів полягає в спробі моделювання утворення планет саме з кільця. Як я зрозумів питання утворення того кільця, так само як і питання подальшої долі утворених в кільці планет не розглядаються.

Автори взяли загально-відому бібліотеку, дописали якусь процедуру (процедуру теоретично теж можна отримати за запитом до одного з авторів, але в загальному доступі її нема), просимулювали, щось отримали. Надрукували. Питання доказовості, верифікації та відтворюваності цієї роботи на мій погляд під питанням.

Якщо комусь як і мені цікавий базіс цієї роботи – код бібліотеки mercury6 тут: https://gemelli.spacescience.org/~hahnjm/software/mercury6.2jh/

Лют 15, 2023 11:27

Вообще-то раз статья опубликована в Nature Astronomy, значит она прошла процесс peer review.

Что касается воспроизведения результатов вообще и матмоделирования в частности, то это в современной науке больное место. Работы много, а лавров с гулькин нос. Скандалы возникают чаще в более конкурентной среде, вроде биологии.

Лют 15, 2023 13:01

“статья опубликована в Nature Astronomy, значит она прошла процесс peer review”
це зрозуміло. також головний автор не з ПТУ а з caltech із купою попередніх робіт із схожих питань. останнє значно полегшує роботу рецензентам, які вже вичитували попередні роботи.

Я трошки сумніваюся у цінності цієї роботи а також у тому, що хто-небуть за межами групи авторів верифікує результати. А також у тому, що не можна покращити результати симуляції, використавши більш складну фізику, ніж та, яка закладена у фортран-бібліотеці 20 років назад, де нема нічого крім гравітації та непружних зіткнень.

Чесно кажучі я майже впевнений, що бібліотеці на 20-30 років більше, бо здорова людина не буде 2002 року писати на фортрані. І це не означає що вона погана, але натякає, що зараз можна побудувати набагато складнішу модель, врахувавши більше чинників, ніж дозволяли компи часів фортрану.

Лют 15, 2023 10:32

Я не знаю хто вигадав такий гучний заголовок “вчені презентували єдину теорію формування землеподібних планет”, але в оригіналі робота називається набагато скромніше:
Formation of Rocky Super-Earths From A Narrow Ring of Planetesimals
та ще б було додати: спроба моделювання.

Лют 15, 2023 11:16

Опередил.

Особенно потешно выглядит “единая теория” в отношении одного специфического класса планет. 😉

Лют 15, 2023 13:01

Всегда нравился хтонический вариант образования супер земель. Простой и красивый вариант, хотя не бьётся по наблюдениям.

Лют 15, 2023 13:56

Печально, что супер земель много. Из-за большой силы тяжести на них уменьшается вероятность развития технологических цивилизаций, а о космических полётах можно забыть из-за большой первой и второй космических скоростей на них. Зона обитания там пропадает зря. Разве что супер земли с очень большой скоростью вращения – запуск в космос только с экваториальных областей.

Лют 15, 2023 14:04

Може я неправильно зрозумів “мало речовини в кільці”, але чи може імовірність утворення суперземель залежати від “покоління” материнської зорі? Умовно, чим пізніше формується система, тим більше важчих елементів (ака астрономічних “металів”) у протопланетній хмарі й тим більша імовірність отворення суперземель і менша утворення землеподібних? Тобто, із плином часу формуватиметься усе менше земель (чи спершу більше, а потім менше – спочатку заважає брак металів, а потім надлишок)?

Лют 15, 2023 14:49

Про “мало вещества” речь идет в контексте отсутствия супер-земель в Солнечной системе. Для одного из авторов, К. Батурина, это душевная рана. Они с Брауном лет уже 10 назад предсказали такую 9ю планету, с тех пор и ищут ее.

Лют 15, 2023 15:16

Для одного из авторов, К. Батурина, это душевная рана.
Знаю Батыгина, который К., который ищет новую планету. Наверное о нём речь?