Галактична туманність NGC 346 розташована в Малій Магеллановій Хмарі (Small Magellanic Cloud – SMC) і має одні з найбільш динамічних областей зореутворення. До дослідження Веббом вона була сповнена таємниць. Спостерігаючи за її протозорями, вчені можуть дізнатися, чим відрізняються процеси народження зір в інших галактиках від Чумацького Шляху.
Цей регіон є цікавим для досліджень, оскільки умови та кількість металів (елементів, які важчі за водень та гелій) схожі на ті, що існували в епоху “космічного полудня” через 2-3 мільярди років після Великого вибуху. Тоді найбільш активно відбувались процеси зореутворення. В SMC, на відміну від Чумацького Шляху, концентрація металів менша. Очікувалося, що пилу в цій карликовій галактиці буде небагато, оскільки він складається саме з таких важких частинок. Проте результати роботи Вебба свідчать про протилежне.
Коли зоря формується, вона збирає газ та пил із навколишньої молекулярної хмари в акреційний диск. Він, зі свого боку, живить центральну протозорю. Раніше в цих регіонах NGC 346 вже був виявлений газ. Телескоп ім. Вебба вперше помітив безпосередньо пил в акреційних дисках.
Ми спостерігаємо будівельні блоки не тільки зірок, а й потенційно планет. Оскільки умови в Малій Магеллановій Хмарі близькі до “космічного полудня”, можливо, кам’янисті планети утворювались у Всесвіті раніше, ніж ми вважали.
Ґвідо де Марчі, співдослідник із Європейського космічного агентства
Попередні дослідження NGC 346 в інфрачервоному діапазоні стосувались зірок у 5-8 разів важчих за Сонце. Телескоп ім. Вебба дозволяє вивчати протозорі вдесятеро легші за наше Світило і тому допоможе дізнатись, чи впливає на формування зорі низький вміст металів. Наразі аналіз даних Вебба продовжується – він має дати нове уявлення про протозірки та їхнє навколишнє середовище.