Японское космическое агентство планирует впервые «сбросить» на Фобос колёсный аппарат

Andrii Kliachkin

Новини

Небольшое транспортное средство немецкого производства отправится на Фобос в 2024 году в рамках миссии по исследованию спутников Марса.

731
Ровер MMX на поверхні Фобоса у поданні художника. Зображення: DLR

Місія MMX Японської космічної агенції JAXA, покликана дослідити супутники Марса, стала ще амбітнішою: у її складі на Фобос відправиться невеликий колісний апарат.

Запуск місії заплановано на 2024 рік. Її головною задачею є повернення на Землю зразків ґрунту з Фобоса, більшого з двох супутників Червоної планети. Для цього на його поверхню здійснить посадку космічний апарат – проте спершу туди «скинуть» колісний «фобосохід» MMX Rover.

MMX Rover розроблений Німецьким центром авіації й космонавтики у партнерстві із космічними агенціями Франції та Іспанії. Він важить 25 кілограмів і є першим колісним апаратом, призначеним для пересування в умовах гравітації, у тисячу разів слабшої за земну. Його завдання – знайти місце для посадки апарату Exploration Module, що збиратиме зразки ґрунту, а також провести власні наукові спостереження.

Проте перед виконанням задачі йому доведеться пережити падіння на поверхню Фобоса з висоти близько 50 метрів та зорієнтуватися. Керівник проєкту Маркус Ґребенштайн так описав перші хвилини роботи «фобосохода»: «Після відокремлення від космічного апарату-носія та зіткнення з поверхнею супутника, він виконає декілька «перекидів», не зазнавши ушкоджень, та зупиниться в непередбачуваному положенні. Він матиме самотужки піднятися та розгорнути сонячні панелі. Нарешті, після цього він почне дуже обережний рух, зі швидкістю лише декілька міліметрів на секунду, щоб не втратити контакт із поверхнею».

«Фобосохід» обладнано чотирма науковими інструментами: двома парами камер, радіометром та спектрометром. Разом із даними, які згодом буде отримано зі зразка ґрунту, вони допоможуть науковцям відповісти на одне давнє питання щодо супутників Марса: чи утворилися вони з уламків Червоної планети, чи сформувалися деінде і були захоплені її гравітацією.

Так, за допомогою радіометра науковці дослідять термальні властивості Фобоса. Вони розкажуть про пористість супутника, щоб порівняти її з іншими тілами Сонячної системи. Спектрометр відкриє мінеральний склад ґрунту, і навіть камери буде використано для аналізу взаємодії поверхні з колесами.

Зразок ґрунту прибуде на Землю у 2029 році. Його об’єм має бути у 100 разів більшим, ніж «улов» останньої подібної місії JAXA, Hayabusa 2, що отримала зразки астероїда Рюгу. В тій самій місії брав участь і прямий попередник MMX Rover, апарат-«стрибун» MASCOT. На жаль, сам Rover на Землю не повернеться – він проведе в екстремальних умовах Фобоса 100 днів, після чого перейде у пасивний режим.

Джерело

34 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Лис 22, 2022 20:10

Насправді колеса фобосохода мають зовсім іншу конструкцію, аніж бачимо на малюнку. Адже 25-кілограмовий апарат чинитиме на поверхню супутника такий тиск, який чинив би на Землі ровер такого ж самого розміру, але масою лише 14,5 грама.

Лис 22, 2022 20:53

Контент видалено за запитом автора

Лис 22, 2022 22:12

Так, але справжні колеса більше схожі на лопаті для кращого зчеплення з ґрунтом. Дякую за посилання, цікава візуалізація.

Лис 23, 2022 17:44

“він виконає декілька «перекидів», не зазнавши ушкоджень, та зупиниться в непередбачуваному положенні. Він матиме самотужки піднятися та розгорнути сонячні панелі…” – звідси прямо випливає висновок про беззаперечну перевагу “ніг”, як ефекторів руху. Особливо, якщо “м’язами” будуть не обертальні елктромотори, а соленоїдні рішення, чи навіть полімерні аналоги справжніх м’язів, що вміють скорочуватися. І в умовах мікрогравітації упорно-розпорна схематика руху не лише надійніша за колісну, але дозволить залазити в ущелини чи печери.
На місці японців, я б заставив німців переосмислити концепт

Лис 23, 2022 19:07

Контент видалено за запитом автора

Лис 24, 2022 15:43

Спот від Бостон Дайнемікс, як майже готове рішення

Лис 23, 2022 19:50

Опередил меня. 🙂
Кто знает, что за почва будет под ним, может утонуть в пыли, завалится меж камней, которые засыпаны регалитом. Только ноги, ноги как у паука помогут спокойно передвигаться по всему спутнику. А размер “сапог” подобрать по размеру гравитации.

Лис 23, 2022 20:27

Контент видалено за запитом автора

Лис 24, 2022 15:47

Чоботи не дуже добре рішення для мікрогравітації. Бо треба буде скоріш чіплятися за породи, аніж топтатися по ним. Бо тупотіти не вийде без гравітації, відскочить бозна куди. Я б подумав про аналог пташиної лапи, замість лаптя

Лис 24, 2022 11:38

Имеется два аргумента против:

  1. Японцы отобрали именно этот проект для коопервции. Будет мягко говоря странным теперь заставлять партнера полностью пересмотреть концепцию в пользу каких-то фантазий.
  2. Уже имеется пример успешного сотрудничества в виде MASCOT. Чего вдруг теперь менять коней на переправе?
Лис 24, 2022 16:02
  1. Якщо треба просто “освоїти” вкладення, нема сенсу добрих німців кривдити. Але якщо треба ефективний результат, доведеться
  2. Тому що одна з цілей – вивченя пористості. Те, що на Фобосі можливі розломи і навіть печери, є дуже ймовірним, з огляду на його густину. І там, всередині, точно найцікавіше. Колесами будь-який ухил більший за 30-40 градусів є нездоланним. Та й звичайний розсип каміння стає непрохідним
Лис 24, 2022 19:55

Да вроде мы и не настаиваем на смену коней 🙂 Просто ищем достойную альтернативу с нашей точки зрения.
Каждой среде обитания должны быть и соответствующие средства передвижения. Например, на Титан с его плотной атмосферой хорош вертолет. Венере дирижабль, Европе подводная лодка 🙂 а астероидам однозначно длинноногие пауки. Малая гравитация позволит сделать привод максимально легкий, это даст возможность перешагивать валуны, трещины, не утонуть в пушистом регалите, при необходимости совершать прыжки. Главное не переборщить, что на орбиту не выйти.

Лис 26, 2022 17:16

А немцы не могли от себя такой аппарат послать? ПОчему японцы посылают “немецкий” аппарат? Такое впечатление что немцы “всеми четырьмя” дистанцируются от космических исследований. Конечно, они что-то делают, но всегда под флагом кого-то другого. Хотя, после того как немцы отказались принять от Польши многомиллиардный заказ на изготовление нескольких сотен танков….любые их “действия” не покажутся странными….

Лис 27, 2022 17:29

Согласен, Евросоюз с такими технологиями, техникой, могла бы иметь десятки пусковых площадок.

Лис 28, 2022 00:20

Это называется международная кооперация. Сделали люди аппарат, надеюсь хороший. Зачем им изобретать ещё и свою ракету, если можно недорого арендовать надёжную многоразовую? Точно также полёт между планетами: есть команды у которых успешный опыт преодолевания таких расстояний. Зачем рисковать хорошим аппаратом и отправлять на непроверенной поделке?
С организацией связи скоро вообще будет просто: купил комплект Старлинка для Солнечной Системы и только за трафик плати. 🙂