Смещение орбиты Юпитера может улучшить условия для жизни на Земле

Авторы нового исследования рассчитывают, что их работа поможет в поиске потенциально жизнепригодных планет за пределами Солнечной системы.

1807
Складений знімок Юпітера, отриманий за допомогою космічного телескопа ім. Джеймса Вебба. Зображення:NASA | ESA | CSA; Обробка: Judy Schmidt

Змоделювавши альтернативні варіанти улаштування Сонячної системи, вчені з Каліфорнійського університету в Ріверсайді дійшли цікавого висновку: якби орбіта Юпітера була більш витягнутою, то це викликало б серйозні зміни в умовах життя на Землі, причому зміни на краще.

Якби положення Юпітера залишилося незмінним, але змінилася б форма його орбіти, це могло фактично поліпшити заселеність планети. Багато хто переконаний, що Земля є уособленням планети, яка є заселеною, і що будь-яка зміна орбіти такої масивної планети як Юпітер негативно позначиться на нашій планеті.

Пем Вервоорт, провідний автор дослідження

Нове дослідження показало, що якби орбіта Юпітера була витягнутою, то витягнулася б і орбіта Землі. Тоді апогей орбіти нашої планети був би ще далі, а перигей – ще ближче, ніж зараз. Вчені з’ясували, що завдяки цьому в деяких найхолодніших місцях планети стало б набагато тепліше – температура там увійшла б у діапазон від 0°C до 100°C, що сформувало б більшу різноманітність форм життя.

Автори дослідження вважають, що їхня робота допоможе астрономам визначати, які екзопланети можуть бути заселеними. Планети з круговою орбітою постійно знаходяться на одній відстані від своєї зірки, тоді як на витягнутій орбіті вона постійно змінюється, що впливає на кількість випромінювання, яку отримує планета. Це, у свою чергу, визначає клімат і пори року. На ці параметри впливатиме і нахил осі обертання планети. Хоча сучасні телескопи досить потужні, щоб визначити ексцентриситет орбіт екзопланет, вони не так добре пристосовані для вимірювання їхнього нахилу щодо материнської зірки.

Зараз же потенційна заселеність планети розраховується по тому, чи знаходиться вона в такій зоні своєї зірки, де температура дозволяє існувати рідкій воді на поверхні.

Перше, на що люди звертають увагу при пошуку екзопланет — це зона заселеності, діапазон відстаней між зіркою і планетою, в якому на поверхні останньої потенційно може бути рідка вода. Це дуже проста первинна метрика, але вона не враховує форму орбіти планети, нахил її осі чи сезонні зміни.

Стівен Кейн, астрофізик з Каліфорнійського університету у Ріверсайді

Вчені виявили, що якби Юпітер був набагато ближчим до Сонця, ніж зараз, то це могло б викликати сильний нахил осі Землі. Це призвело б до того, що наша планета отримувала б менше сонячного світла, що в свою чергу означає, що на великих площах поверхні нашої планети були б від’ємні температури.

Важливо зрозуміти, як Юпітер вплинув на клімат Землі з часом: як це змінило нас у минулому і як може вплинути на нас у майбутньому.

Джерело

17 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Вер 15, 2022 00:56

Вибору не лишається. Треба штовхати

Вер 15, 2022 17:16

А що було б в найспекотніших місцях?

Вер 15, 2022 18:43

А що було б в найспекотніших місцях?
Про это предпочитают умалчивать по понятным причинам.
Жизнь на Земле изначально максимально приспособлена к условиям на Земле и всем внешним параметрам, в том числе величинам всех планетарных орбит. Любое изменение, я повторяю любое изменение нарушит сегодняшний баланс и ударит по всему живому. Сдаётся мне что при том изменении орбиты что тут упоминается будет в лучшем случае второе великое вымирание.
Так что с точки зрения знания такие теории и расчёты интересны, а вот с точки зрения опыта губительны.

Вер 18, 2022 09:27

Балансу не існує, умови постійно змінюються. Питання в тому наскільки швидко це відбувається.
Звісно якщо Юпітер “перестрибне” на нову орбіту нам і більшості видів на землі срака, але якщо це відбуватиметься поступово (протягом тисяч років), то біди не буде.

Вер 15, 2022 19:09

Тобто вхід в діапазон від 0°C до 100°C в найхолодніших місцях планети вважається позитивною зміною? А що білок коагулює при температурах вищих за 42°C дослідники в курсі, сподіваюсь?


Вер 15, 2022 19:42

Я чомусь підозрюю, що в курсі 🙂

Вер 15, 2022 20:44

Мабуть, Фаренгейта із Цельсієм сплутали. Якщо перевести, то буде -18°C до 37°C.

Вер 15, 2022 20:50

Тоді б і білки сформувались би інші.

Вер 16, 2022 07:43

Автор не пишет о позитивных изменений для жизни на Земле.

Позитивные изменения будут для развития многообразия форм жизни.

Многообразие, это ключевое слово.

Вер 16, 2022 10:30

Известны бактерии и археи, которые продолжают развиваться при температурах от 70 до 110 °C; для микроскопических грибов и водорослей максимальные температуры нормального развития составляют от 55 до 60 °C, у простейших — от 45 до 50 °C[1].

https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8B

Вер 15, 2022 22:20

Давно пора. А то висит там, житья не дает