Туманність Ламантина, також відома як W50, вважається залишком наднової, яка виникла внаслідок вибуху величезної зірки близько 30 000 років тому. Її розкидані небом газові оболонки охоплюють область, рівну чотирьом повним Місяцям. У ядрі туманності знаходиться мікроквазар SS433 (на фото він позначений червоною точкою), головним компонентом якого, швидше за все, є чорна діра, що досить незвичайно для залишку наднової. З нього крізь газові оболонки вириваються потужні джети, що рухаються зі швидкістю близько чверті швидкості світла і створюють форми з двома пелюстками.
Ламантин звернув на себе увагу ще в 2018 році, коли Високогірна Водна Черенківська обсерваторія в Пуебла в Мексиці виявила наявність високоенергетичних частинок з енергіями в сотні теВ, але звідки ці частинки походять, було не зрозуміло. Космічна рентгенівська обсерваторія XMM-Newton зробила фото цієї туманності і відіграла вирішальну роль у визначенні розташування потоку – рентгенівський джет виривається з “голови” ламантину, яка розташована приблизно в 100 світлових роках від мікроквазара (ліворуч) і простягається приблизно на 300 світлових років.
Дані XMM-Newton на фото представлені жовтим (м’яке рентгенівське випромінювання), пурпуровим (середній рентген) та блакитним (жорсткий рентген) кольорами. Червоний колір відповідає радіодіапазону, отриманому з Very Large Array, а зелений – оптичному з обсерваторії Скінакас у Греції. Крім цього, у дослідженні використовувалися дані NuSTAR та Chandra.
Завдяки новим даним XMM-Newton, які були доповнені даними NuSTAR і Chandra, ми вважаємо, що частинки розганяються до дуже високих енергій у голові ламантину внаслідок незвичайних процесів прискорення. Ймовірно, туди пробився джет чорної діри, який був повторно заряджений високоенергетичним випромінюванням через ударні хвилі в газових хмарах, що розширюються, і посилені магнітні поля.
Самар Сафі-Харб, керівник дослідження
Туманність і далі буде використовуватися як лабораторія для вивчення широкого спектру астрофізичних явищ, пов’язаних із галактичними та позагалактичними джерелами. Окрім цього, подальші дослідження майбутньої рентгенівської обсерваторії Athena Європейського космічного агентства нададуть ще важливіші відомості про цього космічного ламантина.