З перших днів астрономії те, як виглядають зірки інших галактиках, залишалося для нас загадкою. Не маючи способів детально дослідити настільки віддалені від нас світила, вчені зійшлися на думці, що вони багато в чому ідентичні зіркам Чумацького Шляху. Проте наукова робота, опублікована 25 травня у виданні The Astrophysical Journal, ставить це під сумнів.
З 1955 року вважалося, що розподіл зірок за розміром та масою в інших галактиках близький до того, що ми спостерігаємо в Чумацькому Шляху. Дослідження, проведене вченими з Інституту Нільса Бора Копенгагенського університету, довело, що це не так: світила поза нашою галактикою в середньому важчі.
Маса зірок багато говорить нам, астрономам. Від неї залежить кількість наднових та чорних дір, що утворюються з масивних зірок. Тому отриманий нами результат означає, що нам доведеться переглянути чималу частину наших припущень про інші галактики.
Альберт Снеппен, головний автор дослідження
Проблема з дослідженням інших галактик полягає в тому, що нас з ними розділяють мільярди світлових років, і тому звідти до нас доходить світло лише наймасивніших зірок. У таких умовах дуже важко визначити, скільки світил у галактиці належить до якого діапазону мас. Саме через цей пробіл у знаннях вчених були вимушені вважати, що інші галактики не надто відрізняються від Чумацького Шляху.
Ми бачили лише верхівку айсберга і вже давно розуміли, що не варто очікувати, що інші галактики будуть схожі на нашу. Проте ніхто не міг довести протилежного. Саме це нам вдалося у нашому дослідженні – і це відкриває нам шлях до глибшого розуміння народження та еволюції галактик.
Чарльз Стейнхардт, співавтор роботи
У своєму дослідженні вчені проаналізували світло, що дійшло до нас від 140000 галактик. Дані вони отримали з каталогу COSMOS – міжнародної астрономічної бази даних, що містить понад мільйон спостережень.
За словами астрономів, їхнє відкриття матиме широкий спектр наслідків. Наприклад, залишається невідомим, чому галактики вмирають та перестають утворювати нові зірки. Отримані вченими дані можуть дати досить просте пояснення.
Тепер, коли ми більше знаємо про масу зірок, починає вимальовуватися раніше невідома закономірність: у найменш потужних галактиках триває формування зірок, а в більш масивних воно припиняється. Це вказує на разюче універсальну тенденцію у смерті галактик.
Альберт Снеппен