Мільярди років тому Місяць зазнав низки надпотужних вулканічних вивержень. В результаті чималу частину поверхні супутника вкрили озера розпеченої лави, яка згодом затверділа та утворила знайомі нам місячні моря. Вчені з Колорадського університету в Боулдері вважають, що цей же катаклізм міг створити на полюсах Місяця крижані поклади завтовшки десятки метрів.
Місячні вулкани зацікавили дослідників тим, що їх виверження утворювали гігантські хмари з двоокису вуглецю та, що важливо, водяної пари. Іноді ці хмари могли навіть перетворюватися на тимчасову атмосферу для супутника. Команда припустила, що перед тим, як зовсім випаруватися в космос, ця атмосфера могла частково осідати на місячній поверхні – на кшталт земної роси.
За допомогою комп’ютерного моделювання науковці відтворили умови, що панували на Місяці від 2 до 4 мільярдів років тому під час періоду високої вулканічної активності. Виявилося, що у вигляді криги на поверхні супутника осідало до 41% викинутої води.
Кожна «атмосфера» трималася близько 1000 років – більш ніж достатньо для формування льоду.
Ендрю Вілкоскі, головний автор дослідження
Цей процес створював стільки льоду, що його було б видно неозброєним поглядом із Землі – звісно, якби в цей час на планеті існувало життя. Команда порахувала, що всього за приблизно 2 мільярди років на Місяці мало утворитися близько 8 квадрильйонів кілограмів льоду. На думку вчених, частина цієї маси й досі не зникла і похована на полюсах супутника під метрами місячного ґрунту.