Телескоп горизонта событий сфотографировал чёрную дыру в центре нашей галактики

Получение одного снимка потребовало обработки 6000 терабайт данных от 11 отдельных наземных обсерваторий.

4576

Перше в історії фото чорної діри Стрілець А* було представлено на прес-конференції колаборації EHT, що відбулася у штаб-квартирі Європейської південної обсерваторії у Німеччині.

Спостереженням чорної діри займалися 11 обсерваторій у всьому світі. Область, яку можна спостерігати на знімку, називають тінню чорної дірки.

Діаметр Sgr A* приблизно дорівнює діаметру орбіти Меркурія. Його маса дорівнює 4 мільйонам мас Сонця. Об’єкт набагато менше попередньої чорної діри, що спостерігалася в центрі галактики M87: її маса перевищує сонячну в 6.5 млрд разів.

Для отримання знімків телескопи, що входять до EHT, записали 6000 терабайт даних, аналіз яких потребував кількох років роботи провідних світових інститутів.

Спостереження збіглися з моделями на 90%, що підтверджує коректність теорій Альберта Ейнштейна.

Вчені окремо відзначили той факт, що зображення Sgr A* дуже схоже на знімок чорної діри в галактиці M87, який був представлений у 2019 році. Що показує, що процеси, що відбуваються в околицях чорних дір, дуже схожі в масштабі наших спостережень.

Гарячий газ обертається навколо M87 та Sgr A* з однаковою, майже світловою швидкістю. Однак через те, що радіус «нашої» чорної діри в 1000 разів менший за радіус M87, зображення також вийшло досить розмитим навіть за більшої кількості даних та сучасних обчислювальних можливостей. Натомість радіус ЧД ідеально співпав із розрахованим.

Зображення, отримані вченими, було розбито на 4 окремі групи, потім кожна з груп сформувала своє складове зображення. І вже після цього 4 зображення об’єднувалися в одне.

EHT використовує метод, відомий як “інтерферометрія з дуже довгою базовою лінією” (VLBI), для об’єднання кількох телескопів у єдину віртуальну обсерваторію розміром із планету. Ця сукупна потужність ще в 2019 році дозволила отримати розподільну здатність, необхідну для отримання зображення тіні надмасивної чорної діри в гігантській еліптичній галактиці M87. З додаванням чотирьох обсерваторій, включаючи Гренландський телескоп CfA, EHT продовжив спостерігати як М87, так і за Стрільцем А*.

Ці знімки дадуть цінну інформацію про поведінку речовини в момент її падіння в чорну діру. Ця речовина випромінює світло в діапазоні довжин хвиль близько 1,3 міліметра, який, на щастя, проходить крізь атмосферу Землі та міжзоряний газ між нами та центром Чумацького Шляху.

11 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Max
Тра 12, 2022 15:37

А з попередньою чорною дірою, що сталося, М 87, маю на увазі??

Тра 12, 2022 15:43

Нічого, а що мало статися? Так само сидить в центрі своєї галактики і їсть газо-пилове кільце навколо себе

Тра 12, 2022 16:14

Контент видалено за запитом автора

Тра 12, 2022 20:25

Діаметр Sgr A* приблизно дорівнює діаметру орбіти Меркурія. Його маса дорівнює 4 мільйонам мас Сонця.

радіус ЧД такої маси – 11 864 606 км
радіус орбіти Меркурія – від 46 до 69 млн км…

радіус «нашої» чорної діри в 1000 разів менший за радіус M87

в 1625 раз

Натомість радіус ЧД ідеально співпав із розрахованим

так що з чим там співпало при таких розбіжностях?

Тра 12, 2022 20:44

Контент видалено за запитом автора

Тра 12, 2022 22:14

“6000 терабайт данных”
Гэта ж колькі патрэбна працаваць майму Пенціўму, с 60МГц і кэшам у 1мегабайт! 🙂
Як падумаю, аж жах бярэ, што утварылася за 30 год.

Тра 13, 2022 05:43

6 ПБ данных упаковать в одну картинку. Вот это я понимаю метод архивирования 🙂

Тра 13, 2022 09:21

Да ещё эту картинку тут в заголовок поставить! Вот это у Альфа Центавра сервера мощные!

Тра 13, 2022 17:06

Там більшість даних – то є сміття. Таким чином алгоритм архівації тут поєднаний з алгоритмом обробки та видалення шуму.

Тра 13, 2022 17:47

Очень смелое, но ничем не обоснованное утверждение. Если правильно помню теорию, удаляем “лишние” данные – теряем детали в картинке.