У зоряному скупченні B023-G078, що розміщене в галактиці Андромеда, вчені виявили унікальну чорну діру.
Чорні діри – це одні з найбільш загадкових об’єктів Всесвіту. Умовно їх можна поділити на три класи. До першого класу відносяться чорні діри з масою порядку десятків-сотень сонячних, які є кінцевим етапом еволюції деяких зір. Другий клас чорних дір – надмасивні об’єкти, що в мільйони раз важчі за Сонце. Вони здебільшого знаходяться в центрі галактики. Третій клас – теоретично передбачені, але досі не реєстровані об’єкти з масою, що займає проміжне значення між першими двома класами.
Саме до третього класу й відноситься виявлена чорна діра.
B023-G078 – зоряне скупчення, яке, на думку вчених, було ядром маленької галактики, яка свого часу позбулася зоряної оболонки. Подібне трапляється, коли маленька галактика потрапляє під гравітаційний вплив більшої. При цьому зорі з зовнішніх областей меншої галактики захоплюються більшою, а від меншої залишається лише щільне ядро з чорною дірою в центрі.
Подібне явище – не рідкість. Вчені й раніше виявляли подібні “чисті” ядра з чорними дірами в центрі, але їх маса значно перебільшувала масу B023-G078. Як кажуть автори дослідження:
Раніше ми знаходили масивні чорні діри в “чистих” ядрах, але ці ядра були набагато більшими, ніж B023-G078. Ми припускали, що всередині менших ядер ми зможемо знайти чорі діри проміжного класу, але до останнього це були лише припущення
Зоряне скупчення в Андромеді вже багато десятиріч привертало увагу астрономів та викликало небезпідставні сумніви про те, що всередині нього знаходиться чорна діра раніше не дослідженого класу.
Проте скупчення було досліджено лише один раз, в результаті чого науковцям стала відома його маса (близько 6,2 мільйонів сонячних), але не було отримано жодних даних про його структуру.
Лише 2014 року астрономи отримали можливість більш детально вивчити B023-G078 за допомогою обсерваторії Джеміні та космічного телескопу “Габл”.
Результатом вивчення стало розуміння того, що кульові скупчення, що виникли внаслідок гравітаційної взаємодії зрілих зірок докорінно відрізняються від тих, що вийшли внаслідок втрати галактиками зовнішніх шарів. І якраз всередині такого “чистого” ядра й була виявлена чорна діра, що підтвердила теоретичне припущення астрономів.