Команда астрономів із Колумбійського університету знайшла в архівних даних ознаки наявности супутника у віддаленої екзопланети. Об’єкт отримав назву Kepler 1708b-i. Він обертається навколо газового гіганта Kepler 1708b, що за 5700 світлових років від нас, а його радіус більший за земний приблизно у 2,6 раза.
Kepler 1708b-i – вже другий об’єкт подібного типу, відкритий командою на чолі з астрономом Девідом Кіпінґом. У 2018 році ними ж був виявлений перший кандидат в екзомісяці, Kepler 1625b-i – супутник розміром із Нептун – також на орбіті навколо газового гіганта.
В обох випадках батьківські планети оберталися на дуже великій відстані від своїх світил. Вчені спеціально концентрували пошуки навколо холодних газових гігантів із широкими орбітами: що сильніша гравітація тіла, і що далі воно розташоване від своєї зірки, то більша ймовірність наявности у нього супутників. Щоб у цьому переконатися, достатньо подивитися на Юпітер та Сатурн – разом ці два гіганти мають понад сто місяців.
Схожість двох супермісяців за розміром теж цілком очікувана – річ у тому, що великі тіла набагато простіше виявити за допомогою наявних у нас технологій. Як стверджують астрономи, з часом ми, ймовірно, знаходитимемо екзомісяці дедалі звичнішого для нас розміру.
Під час роботи команді довелося дослідити 70 найхолодніших газових гігантів за допомогою даних космічного телескопа “Кеплер”. Докази наявности супутника, що не вдалося пояснити шумом, обертанням телескопа чи іншими чинниками, було виявлено лише в Kepler 1708b. Пошук проводили за допомогою транзитного методу.
Деталі дослідження було опубліковано в журналі Nature Astronomy.
Екзомісяці цікавлять астрономів з тих самих причин, що й екзопланети. Вони можуть показати нам, як і де виникало життя у Всесвіті. Крім того, вони цікаві й самі по собі: вчені хочуть знати, як подібні об’єкти формуються, чи можуть вони підтримувати життя і як вони впливають на придатність для життя їхніх батьківських планет.
Щодо формування кандидатів у екзомісяці вчені висувають кілька гіпотез. Згідно з першою, вони, подібно до супутників Юпітера, могли утворитися з диска матерії, що оточує батьківську планету. Друга каже, що раніше супутники й самі могли бути планетами, але були захоплені гравітаційними полями своїх гігантів.
Як зазначають автори роботи, для підтвердження відкриття необхідно більше даних – наразі команді вдалося “зловити” лише два транзити екзомісяця на тлі свого світила. Деякі астрономи мають сумніви щодо дослідження, списуючи знахідку на неточності в даних, проте всі сходяться на думці, що до проведення подальших спостережень робити однозначні висновки не варто. Сам Кіпінґ вважає, що зусилля того варті, і пригадує скептицизм, що з ним колись сприймали перші відкриття екзопланет.