Завдяки даним, що були отримані європейським космічним телескопом “Хеопс”, команда вчених з Франції та Португалії вперше визначила форму раніше відкритої екзопланети. Про своє відкриття астрономи повідомили в журналі Astronomy & Astrophysics.
Вчені звернули увагу на планету WASP-103b. Її материнське світило, WASP-103 – зірка, що лише трохи більша і гарячіша за Сонце. Вона знаходиться в сузір’ї Геркулеса на відстані 1532 світлових роки від Землі. Екзопланета, що обертається навколо неї, являє собою газовий гігант з розмірами та масою, приблизно в півтора рази більшими, ніж у Юпітера. Через близькість до зорі-господаря орбітальний період планети становить всього 22,2 години, а сама планета надзвичайно гаряча.
В дослідження використовувалися як нові дані, отримані космічним телескопом «Хеопс», так і більш ранні від телескопів “Габбл” та “Спітцер”.
Вивчення даної планети як і вивчення більшості інших екзопланет, проводилося транзитним методом. Тобто, вчені реєстрували характер зміни блиску батьківської зорі при проходженні планетою по її диску. “Хеопс” дозволяє здійснювати спостереження кількох транзитів підряд. Завдяки цій особливості телескопу стала можливою реєстрація самих малих збурень в кривій блиску батьківської зорі. Як наслідок, вчені отримали дані не лише про розмір планети, а й про її форму.
На думку дослідників, форма WASP-103b, що нагадує м’яч для регбі, викликана дією приливних сил. На Землі ці сили є причиною всього лише добових коливань форми поверхні океану, але WASP-103b зазнає набагато більшого приливного впливу зорі, що викликає деформацію планети.
Також цей процес залежить від внутрішнього складу самої планети. Так, кам’янисті планети зазнають меншої деформації, а планети, що мають переважно газовий склад – більшої. Вивчення характеру деформації планети дозволить зробити висновки як про її склад так і про характер розподілу речовини, що в майбутньому може допомогти розкрити деталі внутрішньої будови WASP-103b.
Ще одна дивна особливість планети WASP-103b – це характер її орбіти. Раніше вважалося, що всі планети, що через близькість до батьківської зорі мають такий малий орбітальний період, внаслідок приливних взаємодій поступово сповільнюються і рано чи пізно поглинаються зорею. Однак, здається, WASP-103b поводиться по-іншому. Судячи з усього, орбітальний період планети поступово збільшується, і планета повільно дрейфує від зорі.
Поки що не ясно, чим це викликано. Схоже, що домінуючим чинником, що впливає на орбіту планети, є щось відмінне від приливних сил. Вченими розглядається ряд версій, серед яких – наявність у зорі WASP-103 невидимого супутника, наявність в системі ще однієї планети, яку поки що не вдалося відкрити, або значний ексцентриситет орбіти WASP-103b. Пролити світло на цю загадку дозволять додаткові спостереження як за допомогою телескопу “Хеопс”, так і за допомогою інших інструментів.
Великі надії фахівці також покладають на телескоп імені Джеймса Вебба, введення в експлуатацію якого ми всі з нетерпінням чекаємо. Надзвичайно висока точність “Вебба” покращить вимірювання приливної деформації екзопланет, що дозволить знайти більше спільного і відмінного між так званими “гарячими юпітерами” та планетами-гігантами Сонячної системи.