Команда науковців вперше змогла побачити перетворення червоного надгіганта у наднову у реальному часі.
Зображення: W. M. Keck Observatory | Adam Makarenko
Зірку, розташовану в галактиці NGC 5731 на відстані 120 мільйонів світлових років від Землі, вперше було виявлено влітку 2020 року за допомогою телескопа Pan-STARRS. Ще тоді астрономи помітили, що вона випромінює надзвичайно багато світла. Лише за кілька місяців світило перетворилося на наднову, якій потім дали ім’я SN 2020tlf.
Це прорив у нашому розумінні того, що відбувається під час останніх моментів життя таких масивних зірок. Нам ніколи раніше не вдавалося напряму побачити перетворення червоного надгіганта на наднову II типу.
Вайн Джейкобсон-Ґалан, головний автор статті
Вчені продовжили досліджувати наднову за допомогою інструментів обсерваторії Кека. Астрономи виявили докази того, що під час вибуху зірку оточувала щільна хмара газу – ймовірно, його виділення і було причиною аномальної яскравості незадовго до вибуху; подальші спостереження дозволили визначити, що маса зірки становила 10 сонячних.
Саме висока активність “батька” наднової зацікавила вчених: раніше всі червоні надгіганти, що спостерігалися незадовго до вибуху, здавалися набагато стабільнішими. Однак дані нового дослідження показують, що в деяких випадках внутрішня структура подібних зірок зазнає значних змін, які згодом призводять до бурхливого викиду газу за мить до колапсу.
Автори роботи припускають, що їхнє відкриття посилить інтерес наукової спільноти до пошуку аномально яскравих червоних гігантів.
Виявлення інших подібних наднових кардинально вплине на те, як ми уявляємо останні місяці зоряної еволюції. Це об’єднає спостерігачів та теоретиків у пошуках розгадки таємниці того, як велетенські зірки проводять останні моменти свого життя.
Відкриття було опубліковано у виданні The Astrophysical Journal.
Джерело: Обсерваторія Кека