Використовуючи дані, отримані у ході місії “Кассіні”, команда астрономів склала детальні мапи метанових річок Титана. Найбільше користі їхня робота принесе запланованій місії NASA Dragonfly, у межах якої на поверхню супутника відправиться гвинтокрилий апарат.
Дослідження було опубліковано у виданні Planetary Science Journal.
Джерело: J. W. Miller et al 2021 Planet. Sci. J. 2 142
Так само, як вода на Землі, рідкі метан і етан на Титані формують струмки, річки й озера. Розуміння того, як вони влаштовані, з усіма їхніми поворотами й відгалуженнями – ключ до розуміння геології цього світу, адже саме ними рухаються геологічні відкладення.
Системи каналів – серце мережі шляхів, якими пересуваються відклади. Вони показують місця концентрації органічного матеріалу поблизу тектонічних або навіть кріовулканічних об’єктів. Ці матеріали потім можуть потрапити в підповерхневий водяний океан Титана або змішатися з рідкою водою, що підіймається на поверхню.
Алекс Хейс, доцент астрономії з Корнелльського університету, співавтор статті
Титан – єдине окрім Землі тіло в Сонячній системі з активною гідрологічною системою: на ньому йдуть дощі, течуть річки та навіть є моря.
На відміну від Марса, на якому канали з річками були 3,6 мільярда років тому, на Титані їх можна побачити прямо зараз. Цей світ є яскравим прикладом схожої на земну гідрологічної системи, і наш єдиний шанс дізнатися, як змінюється планетарний ландшафт без рослин.
Головна авторка дослідження, Джулія Міллер, знайшла цікавий спосіб перевірити надійність даних радара “Кассіні”, за якими було складено карти: їх порівнювали з радіолокаційними зображеннями річок Землі, знизивши якість останніх до такого ж рівня. Це дало можливість зрозуміти межі якості даних «Кассіні» й визначити зображення, які можна було з упевненістю використати для роботи.
За словами Джулії, у формі річок приховано багато інформації:
За зовнішнім виглядом річки можна визначити дещо про матеріали, через який вона тече, про нахил поверхні, або про те, що взагалі відбувалося в цьому регіоні. Річки можна використовувати як відправну точку, щоб потім дізнатися більше про той світ, де вони протікають.
Місія Dragonfly відправиться до Титану у 2027 році. Посадку апарату на поверхню супутника заплановано на 2034-й.
Ці мапи допоможуть зрозуміти те, що знайде Dragonfly, та помістять результати місії у глобальний контекст.
Джерело: Cornell Chronicle