Стартап Lynk продемонстрировал работу прорывной технологии связи

Andrii Kliachkin

Новини

Компании удалось подключить обычные телефоны к спутнику без использования вспомогательного оборудования или ПО.

2761

Американській компанії вдалося під’єднати звичайні телефони до супутника без використання допоміжного обладнання або програмного забезпечення.

Старт ракети SpaceX Falcon 9 в межах місії Transporter-2. Під обтічником розташовано багато корисного вантажу, в тому числі й супутник компанії Lynk. Джерело: SpaceX

Три місяці тому ракета SpaceX Falcon 9 відправила на орбіту супутник Shannon фірми Lynk. За словами компанії, з того часу сотні мобільних телефонів в США, Великобританії й на Багамських островах змогли під’єднатися до розташованого високо над ними апарату як до вежі стільникового зв’язку.

По суті, для телефону наш супутник виглядає як звичайна стільникова вежа.

Чарльз Міллер, співзасновник та виконавчий директор Lynk

Здавалося б, як невеликий стартап може змагатися з такими велетнями, як британський OneWeb, Starlink Ілона Маска та Amazon Kuiper? Як каже Міллер, ключова відмінність компанії від конкурентів в простоті підключення. У той час як для роботи зі Starlink необхідно купувати й налаштовувати спеціальний термінал, клієнтові Lynk перемикнутися зі звичайного зв’язку на супутниковий буде не складніше, ніж активувати роумінг при виїзді за кордон.

Міллер розповів, що в процесі розробки команді Lynk довелося вирішити безліч технічних проблем. Найскладніше виявилося впоратися з фоновим шумом від сотень тисяч інших мобільних пристроїв: він спотворював сигнал, що відправляється з телефону на супутник. Іншим непростим завданням стала компенсація ефекту Доплера: наявні стільникові мережі просто не спроєктовані для роботи на орбітальних швидкостях. Інженерам компанії довелося “навчити” супутник проводити корекцію прямо в космосі так, що телефон “бачить” його як нерухому вежу.

Джерело: Lynk

Наразі зв’язок від Lynk доступний всього кілька хвилин на день і на обмеженій території, однак у компанії великі плани. За словами Міллера, на наступний рік заплановано введення в дію 10 супутників на 500-кілометровій орбіті – цього достатньо, щоб забезпечити покриття всієї земної кулі кожні кілька годин. Вже до 2023-го мережа зі 100 апаратів зможе підтримувати зв’язок кожні 5 – 20 хвилин. Для безперервного покриття компанії буде потрібно вивести на орбіту 1500 супутників.

Якщо вибір стоїть між відсутністю зв’язку або супутниковим зв’язком кожні 15 хвилин, ми набагато краще, ніж нічого. Ця технологія може врятувати життя.

Поки що через обмежену пропускну здатність сервіс може запропонувати тільки текстові повідомлення: компанія приділяє особливу увагу застосуванню технології в надзвичайних ситуаціях. Однак Міллер запевняє, що з часом збільшення кількості супутників уможливить і широкосмугову комунікацію. Ціни встановлюватиме оператор мобільного зв’язку.

Наразі Lynk змогла залучити 20 мільйонів доларів США, і значну частину суми ще не витрачено. Згідно з даними компанії, 15 відсотків часу наші мобільні телефони знаходяться без підключення до мережі. Це означає, що у кожний момент до 750 мільйонів людей перебувають без зв’язку, і саме вони є цільовим ринком для Lynk. Компанія вже підписала угоди з двома телекомунікаційними компаніями: багамською Aliv і Telecel Centrafrique з Центральноафриканської Республіки.

Інший стартап з США, техаський AST SpaceMobile, також працює над прямим підключенням між телефонами й супутниками. У 2019-му компанія запустила свій тестовий апарат BlueWalker 1, який успішно впорався із затримками та ефектом Доплера, працюючи за стандартом 4G-LTE.

Наступний свій апарат, BlueWalker 3, AST планує запустити вже в березні 2022-го на ракеті SpaceX. Ефективна площа встановленої на ньому антени становить 64 квадратних метри, а прямий зв’язок зі стільниковими телефонами буде здійснюватися на частотах стандартів 3GPP. Компанія вже підписала угоди з мобільними операторами, які надають послуги приблизно 1,5 мільярда клієнтів. Серед партнерів AST фігурують Vodafone, Rakuten (Японія) і American Tower.

Однак перед AST стоїть нелегке завдання: отримати від Федеральної комісії зі зв’язку США дозвіл на доступ до американського ринку. Раніше NASA виявляло побоювання щодо великого розміру супутників – передбачається, що площа антени апаратів становитиме 900 квадратних метрів. На момент написання новини, це питання залишається невирішеним.

Джерело

67 коментарів

Розгорнути всі

Будь ласка, у свій профіль, щоб коментувати пости, робити закладки та оцінювати інших користувачів. Це займає всього два кліки.

Жов 05, 2021 10:32

 Ранее NASA изъявляло опасения касательно большого размера спутников – даже без антенны радиус корпуса аппаратов составляет 30 метров. Вопрос остается нерешённым.
“Что это, Бэрримор?”(c)

Жов 05, 2021 11:00

Это фазированная решетка 30 х 30 м. )

Жов 07, 2021 04:40

Ничего себе размерчик)

Жов 05, 2021 11:04

Хорошее замечание. Формулировка в тексте получилась не очень удачная – она уже изменена 🙂

В действительности речь идёт о том, что в планах у компании AST & Science было создание спутников с антеннами очень большой площади (около 900 квадратных метров). В NASA посчитали, что аппараты таких габаритов потенциально способны создать множество непредвиденных ситуаций на низкой околоземной орбите (речь идёт о столкновениях с обломками космического мусора или другими спутниками). Агентство выразило свои опасения в специальном документе. Подробнее об этом писал Эрик Бергер в статье NASA objects to new mega-constellation, citing risk of “catastrophic collision”.

Жов 05, 2021 11:23

Ну как решила проблему апертуры антенны AST SpaceMobile -понятно.Кёнигсманн относительно раздачи сигнала напрямую устройствам спутниками Старлинка ,сказал что они будут играть с частотами и возможно с чипом устройства(Apple это косвенно подтвердила)..Но как эти ребята собрались победить физику?По их рапорту получается что все будет очень просто,и любой фаервол сложится как карточный домик.

Жов 05, 2021 12:07

Казалось бы, как небольшой стартап может соперничать с такими гигантами, как британский OneWeb, Starlink Илона Маска и Amazon Kuiper? Я бы сравнивал это с Иридиумами.
Как говорит Миллер, ключевое отличие компании от конкурентов в простоте подключения. В то время как для работы со Starlink необходимо покупать и настраивать специальный терминал, клиенту Lynk переключиться с обычной связи на спутниковую будет не сложнее, чем активировать роуминг при выезде за границу.А возможности одинаковые? Это как сравнивать Самокат и мотоцикл. Аааа, так вот же и ответ
Сейчас связь от Lynk доступна всего по несколько минут в день и на ограниченной территории, однако у компании большие планы. Уже к 2023-му сеть из 100 аппаратов сможет поддерживать связь каждые 5 — 20 минут. Ну всё. Маску пора закрывать свои Старлинки.
Если выбор стоит между отсутствием связи или спутниковой связью каждые 15 минут, мы намного лучше, чем ничего. Эта технология может спасти жизнь.Так Иридиум есть. Я что-то не вижу сравнения с ними.
На текущий момент Lynk смогла привлечь 20 миллионов долларов США, и значительная часть суммы ещё не потрачена. Как-то… мало, что ли.

Жов 05, 2021 12:40

>Если выбор стоит между отсутствием связи или спутниковой связью каждые 15 минут, мы намного лучше, чем ничего. Эта технология может спасти жизнь.Так Иридиум есть. Я что-то не вижу сравнения с ними.Иридиум – весьма недешевая отдельная железка, недешёвый пакет. А тут обычный мобильник, подключение только когда нужно ну правда некоторая жадность ОПСоСа будет, куда ж без этого.
Как сравнивать будем?

Жов 05, 2021 12:47

А тут обычный мобильникВот этот момент я пропустил, ибо это было вверху и я не прочитал 1-е предложение:
Американской компании удалось подключить обычные телефоны к спутнику без использования вспомогательного оборудования или ПО.В таком свете, это совсем другой разговор. Но, я бы сравнивал с Иридиумом, чем Старлинком, который не претендует на роль мобильности. К тому же, цену услуги я не увидел.

Жов 05, 2021 12:12

Надеюсь, скоро появится телефоны, которые подключаются к Starlink без спутниковой тарелки.

Жов 05, 2021 12:23

Чисто в теории, то уже может быть кто-то пользуется. Но не в прямом смысле. Старлинки ставят в труднодоступных местах для сотовых операторов, чтобы они могли покрыть точки для получения лицензии на 5g.
Но прямое использование… я бы не ждал ближайшие лет 10. Нет даже намёков.

Жов 05, 2021 18:21

Ну это просто аплинк БС-ки через Старлинк. Обычный телефон существующих стандартов напрямую к Старлинк у не присобачить никак, только специализированный терминал в формфакторе телефона и вот в этом случае как раз непонятно что и как с антенной.

Лис 27, 2021 09:55

Максимум лет 5 и Starlink уже будут использовать в миллион раз больше людей, чем сейчас.

Жов 05, 2021 12:46

Интересная новость, прям стоит того чтоб обновить знания о сотовых технологиях, как приемо-передатчик телефона бьёт на 500 км?

Жов 05, 2021 13:05

Подозреваю, что сам спутник отслеживает телефон через узкий луч фазированной решетки.

Жов 05, 2021 13:20

Вопрос тут не в downlink, а как раз в uplink – физические размеры антены и мощность передатчика в телефоне как бы прямо намекают

Жов 05, 2021 14:41

Для пустель і райських кущів

Жов 05, 2021 20:14

Я думаю там скорее всего многолучевая система приёма-передачи, одним узким лучом сканировать смысла нет, ведь обычный мобильник если не видит сигнала соты ни звонить ни передавать СМС в пустоту не будет, значит надо поймать сигнал, произвести обмен и только потом послать вызов, а неустойчивый сигнал всё собъёт. Только войти в сеть порядка минуты, да пока вызов дойдёт, не думаю что разговор нормальный получится. Вот набрать СМС заранее и нажать отправку, а мобильник сам отошлёт когда договорится с сетью – скорее так, мне кажется

Жов 05, 2021 21:02

За всем этим обсуждением пришла вот какая мысль.
Вышка GSM на частоте передатчика постоянно в нулевом таймслоте бродкастит информацию о себе. Чтобы мобильник мог найти эту соту.
Соответственно и спутник должен это делать в некотором пятне на поверхности под собой, имитируя вышку.
Однако на поверхности существует распределение частотных каналом GSM между ОПСоСами, а внутри опсоса чёткий частотный план, чтобы соседние/перекрывающиеся соты работали на максимально разнесенных частотах.
И вот вопрос – как спутник будет имитировать вышку оператора, чётко вписываясь в конфигурацию сот под собой? Ибо соты имеют на практике далеко не шестиугольную форму, размер пляшет и т.д. Оператор выделит спутникам не занятые каналы, которые не пересекутся ни с одной его сотой? Дорогое удовольствие, каналов мало. Юзать чужие каналы – это практически открыто нагадить в душу конкурентам.
Должна быть какая-то жуткая эквилибристика, не могу даже представить какая…

Жов 05, 2021 22:03

да. вот хороший вопрос.
лицензии получить всякие там, тоже б не мешало.
может это на случай если связи нет?
просто как-то сильно дорого выходит аварийная связь, но хз

Жов 06, 2021 04:08

Ну с лицензиями там похоже просто: все эти стартары не операторы связи, они поподписывали договора с настоящими операторами и будут под их лицензией.

Жов 05, 2021 22:26

Да, с частотами реально трабла. Они все поделены между операторами, не втиснишься.

Жов 05, 2021 23:23

Вообще непонятно, как этим пользоваться, в зоне покрытия сотовой связью они нафик не нужны с такими возможностями, а если за пределами, то мне кажется реально воспользоваться если пауэрбанк прихватил, в отсутствие сигнала мобильник начинает искать вышку и лупит всей мощностью передатчика, я думаю на полдня хватит и до свидания, а не включать тоже нельзя – спутник не поймать. Значит нужно хорошее покрытие, а как оно окупится когда возможностей самый минимум?

Жов 06, 2021 04:39

Мобильник немного не так работает. В отсутствие сигнала он просто сканирует эфир, при этом ничего не передаётся. Это не энергозатратно.
Далее когда он услышит вышку – он по силе сигнала определит расстояние и учтет это в мощности передатчика и в time alignment.
И вот это тоже ещё вопрос. Как они решают проблему с выравниванием?
Кто не в курсе: в GSM система tdma – тайм дивижен, разделение по времени. Время работы с вышкой разбито на 8 таймслотов, один из которых выделяется абоненту. Т.е. мобильник передаёт и получает данные 1/8 времени небольшими порциями. И должен работать строго в своём кусочке времени. Кусочки времени невелики (~0.57мс), скорость радиоволны конечна. И потому мобильник корректирует время начала передачи в зависимости от расстояния до вышки – чтобы его пакет данных пришёл к вышке в строго обозначенное время – в его таймслот. Чем дальше от вышки – тем начинаем передачу раньше назначенного времени, пока волна дойдёт до вышки – как раз наступит наше время. Это и есть time alignment. И этот time alignment не бесконечен – по стандарту он не может быть больше, чем время за которое радиоволна пройдёт 35км (63 раза по 550 метров). Именно этой величиной определяется максимальное расстояние до вышки, а вовсе не мощностью приемо-передатчика.
Есть всякие примочки типа дабл-ренджа, но и они дают до 120 км от вышки. Спутник явно дальше.