Після років відносного забуття, Венера знову в центрі уваги з декількома місіями, які прибудуть до неї в наступному десятилітті. Досі існує багато питань, щодо природи другої планети, серед них: присутність фосфіну, навколо якого зараз ідуть запеклі дебати.

Проте фосфін не зірка цієї програми. Ця хімічна речовина, яка має подібну структуру з аміаком, але на місці нітрогену знаходиться фосфор. Фосфін – не лідер списку Forbs для астрономів, навіть якщо може бути ознакою наявності біосигнатур. Набагато більш цінними вважаються, наприклад, метан чи кисень. Крім того, Венера страждає від «дефіциту зображень», особливо в порівнянні зі своїм космічним сусідом, Марсом. Ми можемо говорити про пекельні умови чи хмари, які не дають нам поглянути на поверхню власними очима, проте статистика очевидна: з 2000 року, 15 місій вирушили до Марса (14 виявились успішними) і тільки дві до Венери. Навіть деякі базові властивості планети як, наприклад, момент інерції, тільки нещодавно відкрили. Проте тільки ми опублікували дослідження Джейн Грівз та її колег в якому представлені сліди існування фосфіну в хмарах Венери. Це сталось у вересні 2020 та відразу привернуло значну увагу. Індекс альтмертики, що відстежує загальний вплив наукової публікації в медіа, досягнув 10 650. Це значення – найбільше з усіх опублікованих робіт за 2020 в усіх сферах. Надзвичайне досягнення для року під п’ятою пандемії.

Фактично, наявність фосфіну на Венері – загадка. Відповідно до наших уявлень, щодо складу атмосфери Венери, він не повинен існувати. Можливо, у нас склалось неправильне розуміння хімії Венери чи існує якесь джерело, що підживлює фосфін. Саме останній варіант привернув значну увагу. Джо подібне можливе з «метаном на Марсі», котрий на Землі – наслідок життєдіяльності живих організмів. Фосфін, здається, має ще менше шляхів утворення чим метан на землеподібних планетах.

Шлях, якій здолало дослідження Грівз та її колег, був цікавим, як і прямі наслідки. Публікація породила потужну дискусію серед вчених на різних рівнях. Результат ретельно перевіряли з технічної та наукової точок зору. З моменту публікації з’явилось декілька досліджень з різними думками та припущеннями альтернативних сценаріїв, від спростування можливості існування життя до відстоювання протилежної точки зору. В Nature Astronomy ми зрозуміли важливість дебатів після публікації дослідження, тому ми створили спеціальний формат для цього на нашому сайті. Формат Matters Arising (поглиблення предмету) дозволяє комюніті поставити питання, а авторам відповісти на них в рамках попереднього редакційного контролю. У цьому Matters Arising від Джеронімо Вільянуева та його колег, у яких виникли значні питання щодо методології та результатів дослідження. Тут їм відповіла авторка Грівз.

Ми також цінуємо свіжу інформацію, що з’явилась під впливом результатів, опублікованого дослідження. Для прикладу, у щомісячному випуску представлена стаття Голлсворта та його колег. Він стверджує, що хмари Венери непридатні для життя навіть земних екстремофільних бактерій. Більш того, було виявлено, що один з датчиків обсерваторії ALMA (Великий міліметровий радіотелескоп Атаками) був невірно налаштований. Поки автори чекали калібрування, до статті додали примітку редактора. Коли Грівз та ін. провели повторний аналіз був опублікований додаток, з новими результатами після калібрування. Саме там, ми змогли відкрито зберегти прозорість та цілісність публікації.

Першочерговим залишається дотримання певної обережності під час обговорення, особливо, коли мова іде про існування позаземного життя, навіть у минулому. Журнали, дослідники, наукові інституції та журналісти – всі вони повинні працювати, щоб доносити правильну інформацію до суспільства. Це твердження важливе до потужних публікацій на кшталт цієї з фосфіном. Зі сторони журналу, ми працюємо на різних рівнях. У конкретно цьому ми кооперувались з авторами та рецензентами на етапі редагування для того, щоб уточнити тези статті. Крім цього, ми опублікували пресреліз, який був зосереджений на наукових фактах та роз’яснює різні спекулятивні припущення і зміст статті. Спільнота загалом гарно сприйняла дослідження щодо фосфіну. Люди високо оцінили, те що автори звернули увагу на те, що біотичне джерело молекули, це – лише одне з багатьох можливих пояснень. Ми намагаємось уникнути будь-яких непорозумінь в цій делікатній темі. Ми продовжимо працювати так само наполегливо з майбутніми дослідженнями на цю тему.

Питання відкриття та походження фосфіну досі відкрите. Нові спостереження присвячені цій темі тільки попереду, проте чітку відповідь ми отримуємо, тільки поли повернемося на другу планету. На щастя, Венера потрапила в центр уваги, яку заслуговує. Червень 2021 мрія, яка стала реальністю для всієї венеріанської спільноти. Протягом 10 днів анонсували відразу 3 нові місії. NASA вибрала зонд VERITAS (Venus Emissivity, Radio Science, InSAR, Topography, and Spectroscopy) та станцію DAVINCI+ (Deep Atmosphere Venus Investigation of Noble gases, Chemistry, and Imaging, Plus), як нові місії проекту Discovery. ЄКА зупинило свій погляд на космічному апараті EnVision для нової місії M-класу. Всі перераховані будуть запущені приблизно в 2030. Місії допоможуть краще дослідити нашу, поки що досить загадкову, сусідку. Це – стрімкий рух вже в найближчому майбутньому.

Nature (16 липня 2021)