Канада запропонувала мікросупутникову місію POET, яка шукатиме землеподібні планети й суперземлі біля ультрахолодних карликів — зір менших і холодніших за Сонце. Проєкт зараз у розробці, а ставка зроблена на дуже вдалу геометрію: якщо зоря має близько 10% сонячного діаметра, транзит планети розміром із Землю дає значно глибший провал яскравості. Для невеликого телескопа це майже чит-код.
Команда вже зібрала каталог потенційних цілей і добряче його прорідила: з понад 7200 кандидатів залишили трохи більше 3000 об’єктів у межах 100 парсеків, або 326 світлових років. Бінарні системи та надто яскраві зорі прибрали, бо там сигнал легко губиться. За моделями POET має бачити світи розміром 1–2,5 радіуса Землі з періодами 7–50 днів, а для річної місії відібрали 100–300 пріоритетних цілей.
POET виростає з канадської лінійки малих астрономічних апаратів. MOST і NEOSSat, запущені у 2003 та 2013 роках, мали 15-сантиметрові телескопи й працювали лише у видимому діапазоні. MOST свого часу показав, що гарячий юпітер біля HD 209458 має дуже низьке альбедо. Новий апарат отримає 20-сантиметрову оптику і дивитиметься від ближнього ультрафіолету до короткохвильового інфрачервоного.
Запуск POET зараз планують на 2029 рік. Якщо оцінки влучні, він швидко насипле кандидатів для дослідження атмосфер: автори прямо пишуть, що планети з періодами менше 7 днів біля таких тьмяних зір можуть лежати в зоні населеності. Тоді Webb і майбутня Habitable World Observatory матимуть куди наводити дзеркала. І буде трохи кумедно, якщо найперспективніші світи для пошуку біосигнатур нам відбере саме 20-сантиметровий мікросупутник.