JAXA хоче повернути на Землю зразки з комети 289P/Blanpain — з підповерхневого шару, який міг майже не змінитися від часів народження Сонячної системи. Концепт місії NGSR зараз оцінюють як велику японську місію на 2030-ті.
Ціль підібрали прагматично. 289P/Blanpain відкрили 1819 року, потім загубили на два століття і знову знайшли лише у 2003-му. Через слабку активність її спершу прийняли за навколоземний астероїд, а кометою визнали після спалаху у 2013-му. Радіус ядра — близько 160 метрів, газу й пилу мало, тож працювати поруч буде легше, ніж біля великої активної комети.
Після Hayabusa з Ітокави у 2010-му і Hayabusa2 з Рюгу у 2020-му японці вже давно вміють у повернення зразків; попереду ще MMX до Фобоса. Але комета цікавіша за астероїд. Поверхню астероїдів мільярди років били удари, Сонце й космічне вивітрювання, а кометна підповерхня могла зберегти первісний лід, пил і органіку передсонячного походження. Якщо там лежать справді незаймані леткі сполуки, то це вже матеріал про те, з чого збиралися планети і які хімічні заготовки могли прилетіти на молоду Землю.
План такий: старт у 2034 році, прибуття у 2041-му, далі півтора року роботи поруч з ядром за допомогою камери ONC, лазерного висотоміра LIDAR і тепловізора TIRI. Потім посадковий модуль сяде, ударник SCI проб’є кратер, а зразки підуть у капсулу повернення. Частину доведеться аналізувати прямо на місці мас-спектрометром MULTUM-sp, бо летка органіка може банально не дожити до Землі. Ще інженери хочуть поставити сейсмометри й просвітити ядро бістатичним радаром — у пошуках порожнин метрового масштабу, які можуть видати, як злипалися перші планетезималі.
На Землю капсула має повернутися у 2048-му, після чого зразки одразу заберуть у кріогенну чисту кімнату. Якщо NGSR довезе це добро, сперечатися про ранню хімію Сонячної системи доведеться вже з реальним шматком комети в руках.